Перше велике свято, організоване на честь Івана Франка його однодумцями – «товаришами праці і переконань», за висловом самого поета, – відбулося 30 жовтня 1898 року. Того дня з нагоди 25-ліття творчої діяльності Івана Франка вшанувати ювіляра зібралися представники різних верств українського народу: від інтелігенції до селянства.
Відлік Франкової творчості вели від першого друкованого вірша «Моя пісня», що вийшов у журналі «Друг» 1874 року. Святковий вечір відбувся в готелі «Жорж» (на місці старої будівлі два роки по тому буде зведено нову). Повна зала людей зустріла шановного доктора Франка гучними оплесками. Піднялася завіса, на сцені посеред зелені стояв чудовий портрет ювіляра роботи його приятеля, художника Івана Труша, а на столі лежали подарунки.
З вітальними словами виступили голова ювілейного комітету Володимир Гнатюк, Михайло Грушевський, Стефан Новаківський, Наталія Кобринська, Гриць Гарматій, Михайло Павлик. У своїй промові Іван Франко дякував за зорганізоване в його честь свято, а ще наголосив на місії, задля якої трудився всі ці роки. «Нехай пропаде моє ім’я, але нехай росте і розвивається руський народ», – такими словами він закінчив свій виступ.
На адресу ювілейного комітету надійшло багато вітальних телеграм від найближчих громад і з далекого зарубіжжя. Частина з них і досі зберігається у фондах Дому Франка.
Особливо цінним експонатом меморіальної експозиції Музею є Ріг достатку – ріг буйвола оздоблений бронзою. Витвір високомистецької роботи, який своєму приятелеві, Іванові Франку, передала в дарунок видатна українська співачка Соломія Крушельницька.
У виступі на святі 25-ліття творчої діяльності Івана Франка Михайло Павлик бажав ювілярові сприятливих для подальшої праці умов і діждати круглого 50-літнього ювілею: «Ми бажаємо горячо, аби Ти міг зробити ще більше і аби ми в свій час відсьвяткували сьвято ювилея твоєї 50-лїтної працї всенародним руським сьвятом по всїй Руси-Українї і при зовсїм вільних умовах».
На жаль, доля не відміряла Франкові ще двох з половиною десятків років. Проте 7 грудня 1913 року з ініціативи «Сокола-Батька» в рухівні цієї молодіжної спортової організації у Львові відбулося свято 40-ліття творчої і громадської праці Івана Франка. Приготування тривали більше ніж пів року. У страховому товаристві «Дністер» було відкрито рахунок для збору коштів на дар ювілярові. Саму залу рухівні з приводу Франкового свята напередодні відремонтували й прикрасили. Охочих привітати письменника було так багато, що не всім вдалося потрапити всередину. На заході були присутні і діти Франка – Петро та Ганна. Саме дочка Івана Франка прийняла головний подарунок, приготований для ювіляра сокільськими і січовими осередками «Сокола-Батька», – срібний лавровий вінок із вітальним написом. Тепер це один із найцінніших експонатів Музею.
Після відходу Івана Франка щоп’ять років з більшим чи меншим розмахом відзначали роковини його смерті, а пізніше – річниці народження. Наймасасштабнішим посмертним ювілеєм Івана Франка було 100-річчя від дня народження письменника 1956-го. Хоч він і припав на час так званої «хрущовської відлиги» у Радянському Союзі, чиновники від культури строго координували заходи й не виходили за ідеологічно встановлені рамки радянського франкознавства. Показовим фактом є хоча б те, що дочці письменника Анні Франко-Ключко, яка мешкала тоді в Торонто, не дозволили приїхати в Україну на урочистості. Попри наміри влади відбути цей ювілей в межах Радянського Союзу, українська громадськість зайняла активну позицію і фактично в останній момент організувала святкування на міжнародному рівні. Під час низки важливих ювілейних заходів діаспорне українство відкривало світові образ Івана Франка – національного пророка одного з народів Європи, а не революціонера-демократа, що сформувався під впливом «великої російської літератури».
Після відзначення 100-літнього ювілею впродовж кількох років важливим напрямком роботи працівників Музею Івана Франка у Львові став збір матеріалів з ювілейних заходів. Завдяки цим зусиллям фондову колекцію поповнили афіші, запрошення на урочисті події, номери газет, фотографії з ювілейних торжеств. Круглі дати з дня уродин чи смерті Івана Франка, які тепер щорічно відзначає українська громада, – це не просто привід вшанувати великого українського письменника, адже всілякі вшанування, за словами самого письменника, мають супроводжуватися почуттям обов’язку й «ненастанною» працею.
Власне, вірність обов’язку і праця – то дві життєві заповіді Франка, які він засвоїв змалку і які сповідував протягом усього життя. Отож в часі 150-літнього ювілею творчої праці Івана Франка, реалізовуючи проєкт «FrankoData», команда Музею почувається до обов’язку, зберігаючи пам’ять про господаря Дому, зробити його ближчим для кожного.
Франкові ювілеї
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Дрогобича. Телеграма № 979. Напис: "25 lit praci i borby podyktowani szczyrym bazaniem zahalnoho dobra i postupu szczyroju lubwoju do ridnoho naroda. Toz zasylajuczyTobi w pryznanie zych welykich zasluh glybokyj poklin switlijszyj twij winec ternewyj pobidonosnoho wincia = Czyslopokyj (25 літ праці і борьби, подиктовані щирим бажанієм загального добра і поступу, щирою любов'ю до рідного народа. Тож засилаючи Тобі в признаніє цих великих заслуг глибокий поклін, світліший твій вінець терневий побідоносного вінця = Числопокий)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з м. Великі Мости. Телеграма № 168. Напис: "Czcestno welykomu pokrowytelu prawdy = Olynyk, Herman Czorny" (Честно великому покровителю правди = Олійник, Герман Чорний)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Сокаля, від радикалів. Телеграма № 366. Напис: " (Високоповажаємий пане, радикали Сокаля 25 ювілея Вашого щирі поздоровленія, честь Вам = Сокаль)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Журавно від Євгенії Бохенської. Телеграма № 128. Напис: "Dobre serdeczne slowo tomu chto tilko trudywsa i terpiw = Bochenska" (Добре сердечне слово тому, хто тілько трудився і терпів)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Самбора. Телеграма № 838. Напис: "Czest i slawa geniewy naszoho ridnoho slowa = Milanowycz?" (Честь і слава генієві нашого рідного слова = Мілянович)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Бережан. Телеграма № 742. Напис: "Hlubokyj poklin ta serdecznyj pozdorow welycomu pysmennykowi i neutomymomu robitnykowy na kulturnomy poli = Dutkiewyczewa, Natalia Czaikowska, Aleksandra Lepkowa, Bohdan Lepkyj, Brylinskyj Wolodymyr, Yelena Baczynska, Mykolay Baczynskij, Olga Baczynska, Mychajlo i Omela Garaziewyczy, Bielanskskyj Jozef i Marya, Marko Murawa, Iwan Bilyk, Osyp Kow//cewycz (Глибокий поклін та сердечний поздоров великому письменникові і невтомимому робітникові культурнім полі = Дуткевичева, Наталія Чайковська, Александра Лепкова, Богдан Лепкий, Брилінський Володимир, Єлена Бачинська, Миколай Бачинський, Ольга Бачинська, Михайло і Омела Гарацієвичі, Іван Білик, Осип Ков?цевич).
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Шумлян Малих, сучасне Підлісне. Телеграма № 742. Напис: "Zasluzenomy robietnekowy narodnomu w juwilej zelaje = czytalnia w szumlanach malych = (заслуженому робітникові народному в ювілей желає = читальня в Шумлянах Малих).
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці від гімназистів Львова. Телеграма № 1418. Напис: "Batku Iwane zyi nam mnoho lit wkazani toboju idealy i wznesenyj prapor donesem cilo az do hrobu molodiz akadymycznoji gimnazyji" (Батьку Іване, жий нам много літ. Вказані тобою ідеали і взнесений прапор донесем цілим аж до гробу = молодіж академічної гімназії).
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Відня від товариства "Січ". Телеграма № 2818. Напис: "welykomu borcewy za postupowi idei herojewi pera szczo 25 lit zmahajesia z pitmoju naszoi suspilnosty neustraszymomu zaszczytnikowy praw narodnych czest i slawa = towarystwo sicz (Великому борцеві за поступові ідеї, героєві пера, що 25 літ змагається з пітьмою нашої суспільности, неустрашимому защитникови прав народних честь і слава = товариство "Січ").
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Тернополя. Телеграма № 2818. Напис: "najbilszomu borcewi za postup i wolu ukrainsko-ruskoho narodu swoju hluboku szanobu wyskazuje ternopilske miszchanstwo" (найбільшому борцеві за поступ і волю українсько-руського народу свою глибоку шанобу висказує тернопільське міщанство)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Тернополя. Телеграма № 2874. Напис: "za 25 litnu praciu i pozertwowanie szlemo tonbi nasz wylykyi borcze szczere spasbih bory sia nasz geniju skriplaj naszi syly = rusko ukrainski diwczata w ternopolu" (за 25 літню працю і пожертвованія шлемо тобі, наш великий борче, щире спасибіг. Бори ся, наш генію, скріпляй наші сили = русько-украінські дівчата в Тернополі)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Нового Села. Телеграма № 649. Напис: "jubilatowy monahaja [mnohaja] lita = szelpaki koziary (юбілятові многая літа = Шельпакі Козяри)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці зі Снятина від товариства "Наука". Телеграма № 649. Напис: "idy dasze ternysty dorohow praci dla dobra ruskoho naroda czest i slawa tobi batku = towarystwo nauka" (іди даже тернистою дорогою праці для добра руського народа. Честь і слава тобі, Батьку = товариство "Наука")
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Солотвина, з Яблінки. Телеграма № 98. Напис: "talant to welykyj dar bozyj a chto jeho klade na zertwenyk ubohoi rusy chto nuzdajes szczoby pokynenyj pydnesly naryd to prawdywyj syn rusy na bik partyjni i inszy perekonania – toz z duszi sercia szlem poklin geniewy i prosym boha szchob szcze piadesiatatka dozwolyw juwylatowy trudytys dla proswiszczenia rusy = swiaszenyk nestor j jeho zena stefania rudicki z jablinky" ("Талант – то великий дар божий, а хто його кладе на жертвеник убогої Руси, хто нуждаєс щоби покинений піднесли нарід, то правдивий син Руси. На бік партійні і інші переконання. Тож з душі серця шлем поклін генієви і просим Бога, щоб ще п'єдесетатка дозволив ювилятови трудитись для просвіщенія Руси = священик Нестор і єго жена Стефанія Рудицькі з Яблінки ")
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці зі Снятина. Телеграма № 647. Напис: "slawa iwanu frankowy = miszczanska czytania (Слава Івану Франкови = міщанська читальня)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці від Брилинського з Янова біля Теребовлі. Телеграма № 63. Напис: "pryluczaju sia do swiatkowania juweleja iwana franka koryfija ruskoji literatury i neustraszennoho bortia pid stiahom prawdy = brylinskij (прилучаю ся до святкованія ювілея Івана Франка, корифія руської літератури і неустрашенного борця під стягом правди = Брилинський)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Перемишлю. Телеграма Телеграма № 3080, "newtomymomu borczewy za wolu mohuczomu recznykowy zywoho slowa swomu uczytelewy w den 25 litnoho juwyleja spasybih i prywit = ukrainsoruski gimnayzasty z peremyszla" (невтомимому борцеві за волю, могучому речникові живого слова, свому учителеві в день 25 літнього ювілея спасибіг і привіт = українсько-руські гімназисти з Перемишля)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Микулинців. Телеграма № 212, "doctoru franku zelajem mnohaja lita = ladyczyn konopkiwka" (Доктору Франку желаєм многая літа = Ладишин, Конопківка)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці від трудящих м. Борщів. Телеграма № 335. Напис: "jak szyroka rus ukraina u wsich na ustach nyni twoje imija szanownyj juwiliate. sered zlydniw newzhodyn zytia po kremenystij dorozi usesuprotyw witru w poti czola nesesz ty lycariu slawnyj nadludskoju syloju prapor nauky postupu i proswity mezy twij bidnyj narid nikoly ne spoczywajuczy nikoly ne podajuczys a niow toj jasnyj o lak na pistyny wskazujuczy dorohu kudy maje wyjty ridnyj lud z newoli i temnoty wikowicznoji. tobi autore tworiw w poti czola panskych zartiw i lysa mykiety skladajut nyni hlubokij poklin i szczyru podiaku toti dla kotrych ty w nezmirnij lubowy zert[w]uwaw twij trud twoje zytie i cilu twoju istotu twoji uczenyki i poczytateli inteligen[c]ya miszczany i molodiz mistoczka borszewa = iwan i michalina fedyny bojkiewiczi, jeromin kalitowskij, pawlo skorodynskij laroslaw kisilowskij wolodymir czech wo;odymir halyckij olimpia skarbek iwan szymanskij (як широка Русь-Україна у всіх на устах, нині твоє ім'я, шановний юбіляте [ювілянте]. Серед злиднів і невзгодин житія по кременистій дорозі усесупротив вітру в поті чола несеш ти, лицарю славний, надлюдською силою прапор науки і просвіти межи твій бідний нарід, ніколи не спочиваючи, ніколи не подаючись вказуючи дорогу куди має вийти рідний люд з неволі і темноти віковічної. Тобі, авторе творів "В поті чола", "Панських жартів," і "Лиса Микити" складають нині глибокий поклін і щиру подяку тоті, для котрих ти в незмерній любові жертвував твій труд, твоє житіє, і цілу твою істоту. Твої ученики і почитателі: інтелегенція, міщани і молодіж місточка Борщова = Іван і Михайлина Федини, Бойкевичі, Єромін Калітовський, Павло Скородинський, Ярослав Кисільовський, Володимир Чех, Володимир Галицький, Олімпіа Скарбек, Іван Шиманський)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Леобену (сучасна Австрія) від тамтешніх студентів. Напис: "awtoroy boryslawa leobenski akademiky hirnyczi swij poklin towarystwo czornohora" (авторови "Борислава" [мається на увазі повість "Борислав сміється"] засилають леобенські академіки [студенти] гірничі свій поклін товариство "Чорногора").
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці з Нового Села Збаразького повіту. Телеграма №56. Напис: "duchom luczymos z wamy w obradach zelajem sczastia i powodzenia jubilatowy mnohaja lita = czytalnia loziwska" (духом лучимось з вами в обрядах желаєм щастія і поводзенія юбілятові многая літа = читальня лозівськка)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці від мешканців села Пробіжна Тернопільської області. Телеграма № 90. 1898 рік. Напис: "poklin szlem tobi narodnyj kobzariu i borytelu postojannyj borysca my z toboju = rusko ukrainska molodiz w ternopoly" (Поклін шлем тобі народний кобзарю і борителю постоянний борися, ми з тобою = русько-українська молодіж в Тернполі)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці від мешканців села Пробіжна Тернопільської області. Телеграма № 90. 1898 рік. Напис: "radykaly z tourtenkoho szlut newtomymomu siaczewey slowf proswity i woli szczyre spasybi za wkazanie dorohoy do prawdywoho postupi i oswiadomlenia" (радикали з Туртенкого шлють невтомимому сіячеві слова просвіти і волі щире спасибі за вказані дороги до правдивого поступу і осведомленія)
Телеграма, надіслана Івану Франку з нагоди 25-літнього ювілею творчої праці від громадян міста Збаража (7 підписів, телеграма № 181). 1898 рік. Напис: "tomu szczo zaklykaw do nauky i do borotby za pawdu i wolu swij bidnyj lud slem serdecznyj prywit = iwaskiw zahorujko dzelenka komendat dynylewicz czernieckij szmigielskij" (тому, що закликав до науки і до боротьби за правду і волю свій бідний люд, шлем сердечний привіт = Іваськів, Загоруйко, Дзеленка, Комендат, Динилевіч, Чернцецький, Шмигельський).
[Last update: ]