«Захар Беркут»

Ще один з віхових творів-довгожителів у творчому доробку Франка – повість «Захар Беркут», написана 1882 року на конкурс до львівського часопису «Зоря». Однак Франко мусив врешті довго відстоювати свій текст перед редактором Омеляном Партицьким і торгуватись за обіцяний гонорар. За життя автора критики не надто жалували його дітище і, навіть визнаючи художню цінність і високий рівень твору, щоразу закидали йому якесь «але». Попри все це, «Захар Беркут» справедливо можна вважати одним з найуспішніших творів Франка.
За 140 років від часу написання повість перевидали сотні разів загальним накладом понад 5 млн примірників. Окрім того, це один з найвідоміших Франкових творів за кордоном: перший переклад іноземною мовою з'явився 1889 року вже через 7 років після друку оригіналу, й опісля книгу було перекладено на 20 мов. І це лише доля власне тексту. А щодо багатьох художніх рефлексій в інших видах мистецтва годі й казати.
Секрет у талановитій інтерпретації історії боротьби громади села Тухля з монголо-татарськими нападниками, «громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Франкова повість вийшла поліфонічна і тематично, і навіть жанрово. Бо хоч звикло твір трактують як історичну повість (чи то роман), історична компонента тут насправді не визначальна, й оцінювати його за критеріями «правда/неправда», «було/не було», то, мабуть, не зовсім слушно. Адже перед нами не просто історичний роман із любовною сюжетною лінією та елементами фентезі, а історія історій.
По суті, автор робить спробу витворити український героїчний міф, де в образах старця-мудреця Захара Беркута, молодого сміливця, майбутнього лідера Максима Беркута і прекрасної мудрої лицарки Мирослави постає історія творення нової політичної нації. Ідея держави, що постає на міцному фундаменті громадянського суспільства і потужної мережі горизонтальних зв’язків, яка в образі тухольської громади протистоїть не лише зовнішньому ворогу, а й внутрішній силі – боярину Тугару Вовку та його посіпакам, типовим представникам «самодєржавія», як ніколи актуальна для українців сьогодні.
У фондах Музею зберігаємо понад сотню різноманітних одиниць, пов’язаних із Франковим «Захаром Беркутом». Це видання повісті різних років, художні ілюстрації в різних техніках і стилях, гравюри, кераміка, фотографії з багатьох постановок тощо.
У фокусі проєкту «FrankoData» два масштабні експонати, над якими довгий час працювали реставратори: фігура Захара Беркута В. Одрехівського (1966) та панно роботи В. Одрехівського та І. Кушніра – ілюстрації до «Захара Беркута» (1951).

[ 30 Objects ]