Ще один з віхових творів-довгожителів у творчому доробку Франка – повість «Захар Беркут», написана 1882 року на конкурс до львівського часопису «Зоря». Однак Франко мусив врешті довго відстоювати свій текст перед редактором Омеляном Партицьким і торгуватись за обіцяний гонорар. За життя автора критики не надто жалували його дітище і, навіть визнаючи художню цінність і високий рівень твору, щоразу закидали йому якесь «але». Попри все це, «Захар Беркут» справедливо можна вважати одним з найуспішніших творів Франка.
За 140 років від часу написання повість перевидали сотні разів загальним накладом понад 5 млн примірників. Окрім того, це один з найвідоміших Франкових творів за кордоном: перший переклад іноземною мовою з'явився 1889 року вже через 7 років після друку оригіналу, й опісля книгу було перекладено на 20 мов. І це лише доля власне тексту. А щодо багатьох художніх рефлексій в інших видах мистецтва годі й казати.
Секрет у талановитій інтерпретації історії боротьби громади села Тухля з монголо-татарськими нападниками, «громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Франкова повість вийшла поліфонічна і тематично, і навіть жанрово. Бо хоч звикло твір трактують як історичну повість (чи то роман), історична компонента тут насправді не визначальна, й оцінювати його за критеріями «правда/неправда», «було/не було», то, мабуть, не зовсім слушно. Адже перед нами не просто історичний роман із любовною сюжетною лінією та елементами фентезі, а історія історій.
По суті, автор робить спробу витворити український героїчний міф, де в образах старця-мудреця Захара Беркута, молодого сміливця, майбутнього лідера Максима Беркута і прекрасної мудрої лицарки Мирослави постає історія творення нової політичної нації. Ідея держави, що постає на міцному фундаменті громадянського суспільства і потужної мережі горизонтальних зв’язків, яка в образі тухольської громади протистоїть не лише зовнішньому ворогу, а й внутрішній силі – боярину Тугару Вовку та його посіпакам, типовим представникам «самодєржавія», як ніколи актуальна для українців сьогодні.
У фондах Музею зберігаємо понад сотню різноманітних одиниць, пов’язаних із Франковим «Захаром Беркутом». Це видання повісті різних років, художні ілюстрації в різних техніках і стилях, гравюри, кераміка, фотографії з багатьох постановок тощо.
У фокусі проєкту «FrankoData» два масштабні експонати, над якими довгий час працювали реставратори: фігура Захара Беркута В. Одрехівського (1966) та панно роботи В. Одрехівського та І. Кушніра – ілюстрації до «Захара Беркута» (1951).
«Захар Беркут»
Рекламний проспект "Кінофестиваль "Союз рівноправних". Програма показу фільмів українських кіностудій" / Художник Ю. Бондаренко, Художній редактор І. Кружков, редактор Л. Будкова. Укррекламфільм. Подано рекламу фільму "Захар Беркут" за однойменним твором Івана Франка. Тираж 25 000 примірників.
Олександра Бишевська виконує партію Мирослави в опері Бориса Лятошинського «Беркут» ("Золотий обруч") за однойменною повістю Івана Франка. Київський театр опери та балету імені Тараса Шевченка. 1930 – 31 рр. Режисер – Володимир Манзій, художник і сценограф – Олександр Хвотенко-Хвостов Борис Лятошинський написав оперу "Золотий обруч" («Беркути») 1929 року. У 1930 році відбулися прем'єрні постановки опери в театрах Харкова, Києва та Одеси.
Сцена з опери Бориса Лятошинського «Беркут» за однойменною повістю Івана Франка. Київський театр опери та балету імені Тараса Шевченка. 1930 – 31 рр. Партії: Іван Паторжинський – Захар Беркут Сергій Данченко – Максим Марія Литвиненко-Вольгемут – Мирослава Режисер – Володимир Манзій, художник і сценограф – Олександр Хвотенко-Хвостов Борис Лятошинський написав оперу "Беркут" 1929 року. У 1930 році відбулися прем'єрні постановки опери в театрах Харкова, Києва та Одеси.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк в ролі Маскима, Василь Симчич у ролі Захара Беркута, Антоніна Лефтій у ролі Мирослави. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Тугар Вовк (Кость Степанков) з боярами під час полювання. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Василь Симчич у ролі Захара Беркута. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка та монгольські воєначальники. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк в ролі Максима, Антоніна Лефтій в ролі Мирослави. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка та Антоніна Лефтій. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка супроводжує монгольске військо. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут».Іван Гаврилюк у ролі Максима разом з тухольцями в садибі Тугара Вовка прикуті до диби. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». У монгольському шатрі. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк у ролі Максима. Василь Симчич у ролі Захара Беркута. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка та монгол. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк в ролі Маскима, Кость Степанков в ролі Тугара Вовка. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Оборона Тухлі. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Артист Василь Симчич у ролі Захара Беркута. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Артист Іван Гаврилюк у ролі Максима. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Артистка Антоніна Лефтій у ролі Мирослави. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Василь Одрехівський. Захар Беркут. Скульптурне допоясне зображення Захара Беркута, персонажа однойменної повісті Івана Франка. Львів, 1966 рік. Скульптура тривалий час експонувалась у Музеї-садибі Івана Франка в селі Нагуєвичі.
[Last update: ]