Ще один з віхових творів-довгожителів у творчому доробку Франка – повість «Захар Беркут», написана 1882 року на конкурс до львівського часопису «Зоря». Однак Франко мусив врешті довго відстоювати свій текст перед редактором Омеляном Партицьким і торгуватись за обіцяний гонорар. За життя автора критики не надто жалували його дітище і, навіть визнаючи художню цінність і високий рівень твору, щоразу закидали йому якесь «але». Попри все це, «Захар Беркут» справедливо можна вважати одним з найуспішніших творів Франка.
За 140 років від часу написання повість перевидали сотні разів загальним накладом понад 5 млн примірників. Окрім того, це один з найвідоміших Франкових творів за кордоном: перший переклад іноземною мовою з'явився 1889 року вже через 7 років після друку оригіналу, й опісля книгу було перекладено на 20 мов. І це лише доля власне тексту. А щодо багатьох художніх рефлексій в інших видах мистецтва годі й казати.
Секрет у талановитій інтерпретації історії боротьби громади села Тухля з монголо-татарськими нападниками, «громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті». Франкова повість вийшла поліфонічна і тематично, і навіть жанрово. Бо хоч звикло твір трактують як історичну повість (чи то роман), історична компонента тут насправді не визначальна, й оцінювати його за критеріями «правда/неправда», «було/не було», то, мабуть, не зовсім слушно. Адже перед нами не просто історичний роман із любовною сюжетною лінією та елементами фентезі, а історія історій.
По суті, автор робить спробу витворити український героїчний міф, де в образах старця-мудреця Захара Беркута, молодого сміливця, майбутнього лідера Максима Беркута і прекрасної мудрої лицарки Мирослави постає історія творення нової політичної нації. Ідея держави, що постає на міцному фундаменті громадянського суспільства і потужної мережі горизонтальних зв’язків, яка в образі тухольської громади протистоїть не лише зовнішньому ворогу, а й внутрішній силі – боярину Тугару Вовку та його посіпакам, типовим представникам «самодєржавія», як ніколи актуальна для українців сьогодні.
У фондах Музею зберігаємо понад сотню різноманітних одиниць, пов’язаних із Франковим «Захаром Беркутом». Це видання повісті різних років, художні ілюстрації в різних техніках і стилях, гравюри, кераміка, фотографії з багатьох постановок тощо.
У фокусі проєкту «FrankoData» два масштабні експонати, над якими довгий час працювали реставратори: фігура Захара Беркута В. Одрехівського (1966) та панно роботи В. Одрехівського та І. Кушніра – ілюстрації до «Захара Беркута» (1951).
«Захар Беркут»
Рекламний проспект "Кінофестиваль "Союз рівноправних". Програма показу фільмів українських кіностудій" / Художник Ю. Бондаренко, Художній редактор І. Кружков, редактор Л. Будкова. Укррекламфільм. Подано рекламу фільму "Захар Беркут" за однойменним твором Івана Франка. Тираж 25 000 примірників.
Олександра Бишевська виконує партію Мирослави в опері Бориса Лятошинського «Беркут» ("Золотий обруч") за однойменною повістю Івана Франка. Київський театр опери та балету імені Тараса Шевченка. 1930 – 31 рр. Режисер – Володимир Манзій, художник і сценограф – Олександр Хвотенко-Хвостов Борис Лятошинський написав оперу "Золотий обруч" («Беркути») 1929 року. У 1930 році відбулися прем'єрні постановки опери в театрах Харкова, Києва та Одеси.
Сцена з опери Бориса Лятошинського «Беркут» за однойменною повістю Івана Франка. Київський театр опери та балету імені Тараса Шевченка. 1930 – 31 рр. Партії: Іван Паторжинський – Захар Беркут Сергій Данченко – Максим Марія Литвиненко-Вольгемут – Мирослава Режисер – Володимир Манзій, художник і сценограф – Олександр Хвотенко-Хвостов Борис Лятошинський написав оперу "Беркут" 1929 року. У 1930 році відбулися прем'єрні постановки опери в театрах Харкова, Києва та Одеси.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк в ролі Маскима, Василь Симчич у ролі Захара Беркута, Антоніна Лефтій у ролі Мирослави. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Тугар Вовк (Кость Степанков) з боярами під час полювання. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Василь Симчич у ролі Захара Беркута. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка та монгольські воєначальники. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк в ролі Максима, Антоніна Лефтій в ролі Мирослави. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка та Антоніна Лефтій. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка супроводжує монгольске військо. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут».Іван Гаврилюк у ролі Максима разом з тухольцями в садибі Тугара Вовка прикуті до диби. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». У монгольському шатрі. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк у ролі Максима. Василь Симчич у ролі Захара Беркута. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Кость Степанков в ролі Тугара Вовка та монгол. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Іван Гаврилюк в ролі Маскима, Кость Степанков в ролі Тугара Вовка. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Оборона Тухлі. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Артист Василь Симчич у ролі Захара Беркута. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор – Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Артист Іван Гаврилюк у ролі Максима. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Кадр з фільму «Захар Беркут». Артистка Антоніна Лефтій у ролі Мирослави. Кіностудія імені Олександра Довженко. Режисер – Леонід Осика, сценарист – Дмитро Павличко, композитор –Володимир Губа. 1971 рік.
Василь Одрехівський. Захар Беркут. Скульптурне допоясне зображення Захара Беркута, персонажа однойменної повісті Івана Франка. Львів, 1966 рік. Скульптура тривалий час експонувалась у Музеї-садибі Івана Франка в селі Нагуєвичі.
Володимир Руденко. Ілюстрація до повісті Івана Франка "Захар Беркут".
Володимир Руденко. Ілюстрація до повісті Івана Франка "Захар Беркут".
Художник Володимир Руденко. Ілюстрація до повісті І.Франка "Захар Беркут"
Художник Володимир Руденко. Ілюстрація до повісті Івана Франка "Захар Беркут"
[Last update: ]