About the collection
Фонд «Східні слов’яни та їх сусіди. Давньоруська держава Київська Русь. Київ Х–ХІІІ ст.» налічує 127 849 од. зб. Доба середньовіччя є одним із найяскравіших і найнасиченіших подіями періодів у історії України. Музейні предмети фонду належать до широкого хронологічного періоду, починаючи з кін. ІІI ст. до н. е. і закінчуючи археологічними матеріалами ХVIII–ХIX ст.
У фондовій групи зберігаються чималі за обсягом, складом та інформативністю колекції пам’яток зарубинецької та черняхівської культур. Зарубинецьку культуру кін. ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. відкрив видатний археолог, перший зберігач Археологічного відділу музею В. Хвойка, який у 1899 р. виявив могильник з трупоспаленням біля с. Зарубинці на Київщині. Подібний поховальний обряд В. Хвойка зафіксував також у могильниках інших місцевостей Середнього Подніпров’я (Ржищів, с. Вишеньки, Пухівка на Київщині, Канів, с. Суботів на Черкащині, гора Юрковиця у Києві тощо). Крім того, у фонді зберігаються матеріали з київського Корчуватівського могильника, який у 1937–1940 рр. досліджував І. Самойловський. Ці знахідки стали останньою археологічною колекцією, отриманою музеєм перед Другою світовою війною. В 1950-х – 1970-х рр. Київський історичний музей провів низку самостійних археологічних експедицій. Однією з них стала багаторічна експедиція (1965–1973), під час якої Г. та І. Шовкопляси дослідили на Оболоні у Києві одне з найбільших поселень зарубинецької культури (І ст. до н. е. – І ст.). Цінність колекції з цієї памʼятки (понад 20 тис. од. зб.) полягає в тому, що вона представлена закритими комплексами – житлами та господарськими ямами.
Черняхівська культура була одним із найбільших соціально-економічних і культурних утворень у др. чв. 1 тис. н. е. на території Південнно-Східної Європи. Її також відкрив В. Хвойка, під керівництвом якого в 1900–1901 рр. проходили розкопки могильника в с. Черняхів на Київщині. До зібрання НМІУ входить одна з найбільших колекцій знахідок черняхівської культури в країні (понад 5 тис. од. зб.) з понад 50 могильників і поселень у с. Вила-Ярузькі на Вінничині, селах Волоське, Микільське на Дніпропетровщині, селах Августинівка, Ново-Олександрівка, Привільне на Запоріжжі, містах Обухів та Ржищів, селах Велика Бугаївка, Дідівщина, Жуківці, Ромашки на Київщині, містах Сміла та Чигирин на Черкащині, селах Врублівці, Лепесівка, Лука-Врублевецька на Хмельниччині та ін. Окрасою збірки є унікальна пам’ятка – глиняний глек із сільськогосподарським календарем IV ст. із с. Ромашки на Київщині.
У фондовій групі також зберігаються окремі пам’ятки пшеворської культури (зброя І–ІІІ ст. із с. Гач біля м. Пшеворськ у Польщі) та невелика колекція матеріалів культури карпатських курганів IV ст. із розкопок ІА АН УРСР 1987 р. під керівництвом Л. Вакуленко у с. Пилипи на Івано-Франківщині.
Фонд містить нечисленні пам’ятки київської культури (межа ІІ/ІІІ ст. – перш. пол. V ст.), яку сьогодні більшість археологів вважає єдиним джерелом всіх слов’янських культур раннього середньовіччя. Це керамічний посуд із розкопок поселення біля Обухова, ініційованих 1972 р. ІА АН УРСР та проведених під керівництвом Н. Абашиної, та горщик із с. П’ятихатка на Київщині, бронзові предмети убору з виїмчастими емалями та ін.
З 512 р. у візантійських джерелах зʼявляються згадки про слов’янські племінні союзи склавинів та антів, матеріальна культура яких на території України представлена пам’ятками празької, пеньківської та колочинської археологічних культур.
У фонді зберігається колекція матеріалів із довоєнних розкопок городища Пеньківка на Кіровоградщині. Невелика колекція із розкопок В. Хвойки 1898 та 1901 рр. на городищі біля с. Пастирське на Черкащині представлена знаряддями праці та прикрасами др. пол. VII–VIII ст. Також до складу фондової групи входить частина виробів з кольорових металів зі скарбу VI–VII ст. в 1909 р. знайденого у с. Мартинівка на Черкащині.
У VIII–ІX ст. на основі празьких, пеньківських і колочинських пам’яток сформувалися райковецька, волинцевська та роменська слов’янські археологічні культури. У межах цих культур виділились групи об’єднаних спільними рисами пам’яток, що територіально збігаються з розташуванням літописних слов’янських племен.
Опис зібрання з сайту https://nmiu.org