Ро́ма в давньоримської релігії була богинею, котра уособлювала місто Рим і, в ширшому сенсі, Римську державу. Вона відповідала за державне заступництво та втілювала і ідеалізувала деякі уявлення Риму про себе, свій розвиток і потенційну перевагу над сусідами. Римські політичні, моральні та релігійні ідеї були представлені через Рому в різних формах: на монетах, скульптурах, архітектурних проектах, офіційних іграх та фестивалях, але рідко в буденному чи домашньому контексті. Хоча на її зображення вплинули інші богині того часу, такі як римська Мінерва, її грецький еквівалент Афіна й різні втілення грецької богині Тіхе, Рома вирізняється як символ «природного» римського панування, а також обіцянкою захисту тим, хто корився або співпрацював з нею, і її «чеснотою мужності» (virtus) як затятої матері войовничого роду.
)
