Креса́ло, також заст. огни́во[1], рідше кри́ця[2] — пристосування для отримання відкритого вогню. Мало широке поширення до кінця XVIII — початку XIX ст., коли було винайдено сірники. На сьогодні має популярність серед туристів. Найпростіше кресало складається з власне кресала (як правило — напилка з дуже дрібною насічкою), «кременю» (зазвичай — мінерал, діоксид кремнію SiO2) і трута. Сніп іскор, які отримують від удару кременю по кресалу, запалює трут, надалі тліючий трут роздувається, а при хорошій якості трута — негайно спалахує полум'я.
en
