Антична кераміка Північного Причорномор'я

Фігурна посудина у вигляді птаха - гуттус, І-і ст. н.е. Пантікапей або ін. місто європейської частини Боспорської держави. За будовою (основа, горло посудини вгорі та витягнутий носик з отвором збоку). В середині пустотіла. Посудина для напоювання немовлят. Зображає птаха зі згорненими крилами. В його дзьобі зроблено наскрізний отвір, на спину встановлено ліпне горло з випнутим вінцем. Аналогічна теракота з Горгіппії – повноцінна фігурка, без прикріпленого горла посудини. Птахи були атрибутом Афродіти, також часто супроводжують теракотові зображення дітей. Цей зразок виготовлений у двосторонній формі, верхня частина має покриття, скол на нижній частині міг залишитися від відбитих лап, що нерідко позначалися примітивними ліпними виступами, незначної висоти за цього періоду. На нижній частині теракоти на поверхні є написи «в/х 110» та «К 657». У верхній частині зі слідами коричневої фарби. На поверхні сліди перебування готової фігурки у вогні.

Фігурка. «Жрець, який несе юнака-Ерота». ІІ–ІІІ ст. н.е. Пантікапей. Являє собою базу (жреця) у вигляді стоячої конусоподібної фігурки з нахиленим уперед корпусом (в цей період найчастіше використовувалася для фігурок богині на троні). Голова і руки – відсутні. З боків і з заду на висоті 3,2 см., 2,1 см., 2,8 см., 3,2 см. – чотири округлі отвори 0,3х0,4 см., 0,6х0,7 см., 1,0х0,6 см., 0,4х0,4 см. У середині бази є номери «К653», «11/393» і «Вх 109» (ймовірно, облікові номери). До основи прикріплено фігурку Ерота, який зображений оголеним, стоячи на невисокій базі, з атрибутами в руках, з широким головним убором (полосом) традиційним для елліністичних фігурок Ерота. Фігурка виготовлена в односторонній сильно спрацьованій формі, після чого по сирій глині вручну грубо сформовано обличчя. Ліпні деталі приєднані на поверхню крил, голови і тулуба можуть позначати розети. Подібна техніка декору – на пантікапейській фігурці богині на троні того ж часу. Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко

Фігурка. «Богиня на троні». ІІІ ст. н.е. Пантікапей. Богиня зображена у високому полосі, поверх якого накинуто гіматій, що спускається вздовж пліч і хітоні. Атрибути, за якими можна визначити, яка саме богиня зображена відсутні. Подібні елементи: одягнений високий головний убір, а також кулясті сережки зустрічаються на фігурках Матері богів. Медальйон на грудях зустрічається і на фігурці такого ж типу, але також елліністичного періоду, із зображенням Артеміди. Аналогії походять із Пантікапея й Ілурата, менш виразні – з поселень Золоте, Ново-Відрадне, Михайлівка і з Танаїса. Богиня зображена сидячі на троні, контури якого чітко окреслені. Фігурка виготовлена у формі. Окремо були виліплені риси її обличчя. До виготовленої фігурки по сирій глині приєднувалися непропорційно великі ліпні руки. Вціліла ліва рука, в яку вкладався атрибут. На фігурці з Ілурата – це предмет округлої форми. В правій руці аналогічної фігурки з Пантікапея – фіала для здійснення узливань. Зворот фігурки не деталізований повторює лише обриси тіла, є напис олівцем «Вх-105». В середині фігурка порожня, на поверхні є номер «VІ/392». Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко

Фігурка. «Богиня на троні». ІІІ ст. н.е. Пантікапей. Богиня зображена у високому полосі, поверх якого накинуто гіматій, що спускається вздовж пліч і хітоні. Атрибути, за якими можна визначити, яка саме богиня зображена відсутні. Подібні елементи: одягнений високий головний убір, а також кулясті сережки зустрічаються на фігурках Матері богів. Медальйон на грудях зустрічається і на фігурці такого ж типу, але також елліністичного періоду, із зображенням Артеміди. Фігурка виготовлена спрацьованій формі, окремо виліплені риси обличчя, окремі елементи фігури. Аналогії походять із Пантікапея й Ілурата, менш виразні – з поселень Золоте, Ново-Відрадне, Михайлівка і з Танаїса. Лицьова поверхня має покриття подібне до чорного лаку, який частково втрачений. На бічних сторонах є патьоки, на звороті – відбитки. Покриття теракот чорним лаком імітувало бронзові фігурки, які були значно дорожчими. Зворот фігурки не деталізований повторює лише обриси тіла, є напис олівцем «Вх 105». В середині фігурка порожня, на поверхні є номери «VІ/394», «К-649», «144» і «293» (написаний на приклеєному папірці). Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко

Фігурка жінки в хітоні та хіматії. ІІ – І ст. до н.е. – І ст. н.е. Античний центр Північного Причорноморʼя. Жінка зображена стоячи, одягнена в хітон, що сягає землі, поверх якого в гіматій, загорнений навколо шиї. Руки – під гіматієм, його нижній край сягає нижче колін. Права рука підведена до грудей, ліва – опущена притримує атрибути. Теракота є пізньою імітацією фігурок танагрського типу (найбільш поширеного типу давньогрецьких теракотових статуеток епохи еллінізму), з недеталізованою тильною стороною, важкими пропорціями плечей, статичною позою. На лицевій стороні фігурки сліди від коричневої фарби. Фігурка була виготовлена у формі. Її зворот не деталізований повторює лише обриси тіла. На звороті – технічний отвір і напис олівцем «Вх 104», що повторюється в середині фігурки на поверхні (фігурка порожниста). На поверхні сліди перебування готової фігурки у вогні. Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко

Фігурка «Ерот-немовля верхи на півні». І ст. до н.е. – І ст. н.е. Пантікапей. Основою служить пустотіла фігурка півня. У середині на поверхні стінок є номери «К655», «ІV/390» і «Вх 108» (ймовірно облікові номери). Півень зображений йдучи праворуч. На його спині – фігурка Ерота обернена праворуч. Лівою рукою Ерот тримається за гребінь півня, права – на коліні, ноги спущені вздовж згорненого крила півня. Короткі крила Ерота розпущені, загострені на кінцях, що властиво для цього періоду. У Пантікапеї та з Михайлівки цього часу подібні фігурки безкрилого немовляти на півні зображали не лише Ерота, а й божество Мена, походять із поховань. Фігурка виготовлена у двосторонній формі, на звороті невеликий округлий технічний отвір (на висоті 6,2 см., розміром 1,5х1,5 см.). Її розпочали вкривати покриттям подібним до чорного лаку: повністю вкриті лише голова і крило Ерота, а на всій поверхні патьоки. На голові півня – покриття коричневого кольору. Оскільки подібну фігурку (Мена верхи на півні) І ст. до н.е. знайдено в викиді майстерні коропласта в Пантікапеї, можна припустити, що й цей зразок є незакінченою або зіпсованою спробою майстра. Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко

Фігурка жінки із собачкою. І ст. н.е. Пантікапей. Жінка зображена стоячи, в церемоніальному високому полосі. Значні розміри гіматія, що покриває головний убір, має багато складок навколо рук, показують заможний статус жінки. Її права рука підведена до грудей, можливо з якимось предметом. На аналогічних фігурках це зазвичай гроно винограду. До її руки тягнеться невеличкий собака, яких в літературі заведено називати «мальтійськими». Крім жінок, із такими домашніми собаками в теракоті зображали хлопчиків або еротів. Найчастіше ці фігурки покладали в могили. Теракота виготовлена у формі. Її зворот недеталізований, повторює лише обриси тіла. На звороті – технічний круглий отвір (на висоті 5,7 см., розміром 2х1,85 см.) і напис олівцем «Вх 107». У середині фігурка порожниста, на поверхні стінок є напис «К654». На лицевій стороні поверхні теракоти сліди перебування готової фігурки у вогні. Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко

«Брязкальце» у вигляді колиски з немовлям. І ст. н.е. Пантікапей. Всередину таких виробів поміщали круглу глиняну кульку для створення шуму, тому їх називають брязкальцями. Зазвичай на таких брязкальцях зображували Еротів, а самі знахідки походять із могил, тому припускають ритуальне значення цих брязкалець для вшанування божественного немовляти. Брязкальце являє собою пустотілу фігуру овальної форми, що нагадує ложе. Форма ложа з виступами подібна не лише на колиску, а й на труну. У ложі лежить малюк. Палець в роті – традиційний жест для зображення божественних немовлят, саме так найчастіше зображали еллінізованого Гарпократа. Немовля на цьому брязкальці має обʼємний вінок на голові, з яким зазвичай зображали учасників культу Діоніса і самого Діоніса. В нечіткому рельєфі видно виступи тенії, що перевиває цей вінок над лобом. Можливо, зображено немовля-Діоніса, в культі якого використовувалися брязкальця, як свідчать письмові джерела. Теракота була виготовлена у спеціальній формі, частково має покриття подібне до лаку, вгорі на висоті 0,9 см. є округлий отвір (розміром 0,3х0,4 см.) для підвішування. На зворотному боці фігурки є номери «К 654» і «Вх 106». Останній номер повторюється у середині фігурка, що є пустотілою. Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко.

Фігурка. «Богиня на троні». ІІІ ст. н.е. Пантікапей. Богиня зображена у високому полосі, поверх якого накинуто гіматій, що спускається вздовж пліч і хітоні. Атрибути, за якими можна визначити, яка саме богиня зображена відсутні. Подібні елементи: одягнений високий головний убір, а також кулясті сережки зустрічаються на фігурках Матері богів. Медальйон на грудях зустрічається і на фігурці такого ж типу, але також елліністичного періоду, із зображенням Артеміди. Фігурка виготовлена у формі, окремо виліплені руки не вціліли (частково сховані за гіматієм). Детально проступають риси обличчя, контури ніг та прикраси на фігурці. Аналогії походять із Пантікапея й Ілурата, менш виразні – з поселень Золоте, Ново-Відрадне, Михайлівка і з Танаїса. Зворот фігурки не деталізований повторює лише обриси тіла. В середині фігурка порожня, на поверхні є номер «Вх 105». Належить до колекції теракот, що нараховує 8 предметів. Наукову атрибуцію колекції здійснила к.і.н. с.н.с. ІА НАН України Тетяна Шевченко