Курган Гайманова могила

Кубок для пиття має видовжені пропорції, кулястий орнаментований тулуб і високу гладеньку горловину з відігнутим назовні вінцем. До дна посудини припаяно литий профільований конічний кільцевий піддон. Середину тулуба прикрашено горизонтальною орнаментальною смужкою у вигляді хвилі з виноградної лози з пагонами, гронами й пелюстками. Нижню частину декоровано рельєфними пелюстками-канелюрами. Походить із родової усипальниці скіфського володаря, з поховання знатної скіф'янки в кургані Гайманова Могила. В курганах скіфської знаті знайдено понад 15 екземплярів посудин такого типу. Але вони всі різні. Цей кубок за своїми пропорціями — видовженістю і вишуканістю форми, відрізняється від подібних елементами й оздобленням. Його походження можна пов'язати із фракійською культурою, яка панувала в частині сучасного Балканського півострова.

Найцінніші речі скіфи не рідко ховали від грабіжників. Такою виявилась і чаша з кургану Гайманова Могила. Вона була знайдена у схованці північного склепу родової усипальниці скіфського володаря. Має напівсферичну форму з вертикально вузьким вінчиком і дві горизонтальні ручки, закріплені до корпусу за допомогою срібних заклепок. Верхня частина ручок вкрита тонким шаром золота і прикрашена рельєфними зображеннями двох баранячих голівок повернутих врізнобіч. Ручки мають наскрізні отвори для підвішування чаші до пояса. Дно чаші декороване геометричним орнаментом, що був поширений в античній торевтиці. На основній частині корпуса представлено фриз с рельєфною композицією із шести фігур скіфів-воїнів, що розмістилися на фоні кам`янистої місцевості (ширина фриза 70 мм). На одному боці зображено композицію, вірогідно, центральна, яку можна назвати переговорами двох представників еліти під час бенкету (ця сторона чаші дуже пошкоджена). На протилежному боці розміщено фігури двох літніх воїнів у парадних костюмах, що сидять упівоберта один до одного. В руці одного з них – жезл, другий тримає канчук; поруч лежить зброя: меч, горит, щити. Під ручками викарбувано ще дві постаті: бородатого скіфа з вусами і довгим волоссям, однією рукою вхопився за голову, ніби чимось вражений; з протилежного – юнака, що стоїть навколішках, обхопивши руками бурдюк. Зображення на чаші вражають надзвичайною майстерністю виконання, реалістичністю в трактуванні образів. Майстер ретельно виділив індивідуальні риси кожного персонажа, а також найдрібніші деталі костюмів та інших предметів. Всі фігури виконані на срібній основі і позолочені. Зовнішній вигляд персонажів, розкішний одяг, парадне військове спорядження, атрибути вищої влади (булава, нагайка, чаша, гривни) вказують на те, що на чаші зображено представників вищої влади - скіфські “царі”, або племінні вожді. Щодо інтерпретації сюжету, то існує кілька вірогідних гіпотез. Загалом вони зводяться до тлумачення сюжету, як сцен заключення миру, або капітуляції, або пов`язаних з героїчним епосом, що знайшли відображення в історичних легендах та народному епосі. Дослідники, які розглядали сюжет, зображений на чаші, відмічали, що він має великий науковий інтерес для вивчення різних аспектів життя скіфів та їхніх звичаїв.

Чаша напівсферичної форми на кільцевому піддоні із двома литими ручками. Це — срібний тонкостінний кілік. Такі посудини були популярними на теренах Середземномор'я, а також Північного Причорномор'я. З них пили воду й вино. Кіліки виготовляли переважно із глини, а також із металу. Посудину виявили у криївці південної жіночої гробниці Гайманової Могили — ймовірної родової усипальниці одного зі скіфських володарів. Разом із кіліком у ніші містились інші дорогоцінні посудини, зокрема срібна чаша із зображенням скіфів.

Сережка складається зі щитка у вигляді подвійної багатопелюсткової розетки, до якої прикріплено фігурку оголеного Ерота. Фігурка Ерота трохи незграбна, худорлява, з невиразним обличчям і ледь підкресленими м’язами торсу. Крила виготовлені окремо та припаяні до спини. Ерот – персонаж грецької міфології, божество кохання. Це син Афродіти й постійний її супутник. Деякі античні автори вважали батьком Ерота Хаоса, інші – Зевса чи Арея. Численні паралелі можна знайти серед прикрас, поширених у грецькому ювелірному мистецтві. Такі оздоби часто знаходять у могилах. Звідси з’явилося припущення, що їх використовували як «психопомпів», тобто провідників душ, що несуть душу у потойбіччя, прокладаючи свій шлях над землею та морем.

Частина золотого окуття із зображенням овець, що несамовито тікають від якоїсь загрози, була знайдена у засипці підземелля північної гробниці скіфського кургану Гайманова Могила, який ще в давнину був нещадно пограбований. Але грабіжники не все забрали, після них залишилось багато цінних речей: зброя, кінське спорядження, залишки побутових речей, золоті прикраси від вбрання, різноманітні посудини з бронзи та срібла. Нажаль за фрагментом визначити призначення цього уривку пластини складно, можна припустити, що він був прикрасою якоїсь посудини, вірогідно, ритона - посудини для вина у вигляді рогу. Незважаючи на те, що від пластини залишився тільки невеличкий фрагмент, вона вражає майстерністю виконання, реалістичністю зображення тварин, вдалою передачею напруження тварин, вирізняється виключною гармонійністю та пропорційністю.