museum-digital
CTRL + Y
en
Національний музей історії України Курган Огуз

Курган Огуз

Знахідки з кургнагу Огуз (смт. Нижні Сірогози, Херсонська область).
Огу́з — курган скіфського царя IV століття до н. е. біля селища міського типу Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області. Найбільший курган причорноморського степу, був розташований біля важливого давнього перехрестя Лівобережжя, дата спорудження кургану: 330—310 роки до нашої ери. У різні часи досліджувався археологами Миколою Веселовським, Вадимом Ротом, Олександром Лєсковим та Юрієм Болтриком. Згідно з дослідженнями Болтрика, з великою ймовірністю, Огуз може бути усипальницею нащадка скіфського царя Атея. Отримані під час досліджень знахідки перебувають у колекції російського Ермітажу та Скарбниці Національного музею історії України.

[ 4 Objects ]

Нахрапник у вигляді голови фантастичної істоти

Нахрапник золотий у вигляді голови фантастичної істоти, розміщеної на звуженій посередині фігурній основі. Паща звіра широко відкрита, язик висунутий, довгі вуха підняті вгору, в основі шиї звіра – крізний круглий отвір. Основа по краю оздоблена геометричним орнаментом із кружків та насічок. Деталі пророблені глибоким карбуванням. Нахрапник входив до комплекту кінської вуздечки з центрального поховання кургану Огуз, який вважається найбільшим в степовій Скіфії. Вчені припускають, що курган міг бути усипальницею скіфського царя Атея. Розкопки кургану було розпочато ще в 19 ст., але повністю дослідження пам’ятки було завершено в 1980. Центральна могила, де спочивали рештки скіфського володаря, знаходилась у 6 метрах під землею; у північному "крилі" було знаходилось жіноче поховання, ймовірно, його дружини чи доньки; у західній частині було знайдено скелети дорослого чоловіка та підлітка, ідентифікувати яких не вдалося. Всередині кургану Огуз археологи знайшли різні ювелірні прикраси зі срібла та золота, античний посуд, кістяні оздоби саркофагу. Варто зазначити, що частину скарбів було розграбовано «чорними археологами», частину вивезено на територію Росії, де вони увійшли до складу колекції Державного Ермітажу.

Нащічник. Оздоблення вузди

Нащічник – прикраса кінської вуздечки, на якій зображено так званого «Фракійського героя» – вершника з фігурою лева під ногами коня. Виготовлений у вигляді пластини овальної форми з хвилястими контурами. На пластині у високому рельєфі відтиснуто зображення сцени полювання. Вершник прихилився до коня, лівою рукою тримає повід, під ногами коня показано гепарда. Зображення повернуті ліворуч. По краю пластини нанесено різцем поясок насічок. На звороті за домогою заклепок (по 2) закріплені 2 пластинчасті петлі Різні варіації такого зображення досить поширені на рельєфах елліністичного та римського періодів на Балканах – головним чином у Фракії, Македонії, Фессалії та Мезії – приблизно з 4 століття до нашої ери, але найбільшого поширення цей культ досяг у 2–3 ст. н. е.

Пластина нашивна з зображенням Афіни в левиному шоломі

Пластина кругла з рельєфним штампованим зображенням голови Афіни у шоломі у вигляді голови лева. Краї пластини загнуті, у верхній частині пробито отвір. На звороті припаяні три дротяні петлі, четверта збереглася на 1/4 частину.

Нащічник. Прикраса кінської вузди

Нащічник у вигляді фігурної пластини з рельєфним зображенням анфас фігури чоловіка з кинджалом у правій руці. Лівою рукою він обіймає лева, який стоїть на задніх лапах і опирається на людину. Над головою чоловіка – дугоподібний обідок з вертикальними насічками, за плечима – крила з пір’ям, яке підкреслене гравіруванням. Частина лівого та нижній краї пластини з орнаментом у вигляді хвилі, а правий – з горизонтальними насічками. На звороті є дві горизонтальні пластинчасті петлі, кожна з яких приєднана до пластини чотирма срібними заклепками з напівсферичними голівками. Дві заклепки (верхні) збереглися повністю.

[Last update: ]