Сахнівський скарб

Діадема складається із семи кіотцеподібних пластинок та двох трапецієподібних, що слугують завершенням прикраси. Орнаментація складається з чотирьох двічі повторених композицій, що симетрично розташовані навколо центрального кіотця. В центрі зображено сцену польоту Александра Македонського на небо у колісниці, запряженій грифонами. Александр зображений в одязі з коштовним опліччям та лором. На голові висока корона з трьома зубцями. На парних пластинах, розташованих обабіч, в центрі розетка з пелюстками у вигляді кринів, вписаних в серцеподібні фігури. Подібні крини та пагони зображені в прямокутниках, що оточують розетку. Зверху та знизу композицію облямовують гілки, що проростають із прямокутників. На наступній парі пластин центральна розетка заповнена композицією із пагонів. Її оточують прямокутники заповнені хрестиками, на тлі білої емалі. На останній парі зображено композицію з колом, в центрі якого розетка та комбінацією чотирикутників, заповнених хрестиками та кринами. На трапецієподібних пластинах зображення розетки повторює зображення на пластинах, що оточують центральну пластину. В нижній частині пластин петлі для підвісок, на верхніх фігурних краях закріплено по п’ять перлин. Пластини поєднувались шнурами в одну прикрасу.

Колт декорований перегородчастими емалями. На одній стороні зображені два сирини (міфічні птахи з людськими обличчями) з німбами навколо голів. Між фігурами невелике коло з вписаним “крином”. На іншій стороні в центрі хрестоподібна розетка, вписана в коло, навколо неї – два «роги» з рослинним орнаментом. Всі зображення облямовані червоним контуром. Кольори емалі: синій, червоний, білий, тілесний, чорний характерні для київської емальєрної школи. Колти – прикраси жіночого головного убору, які носили прикріпляючи до нього з двох боків. У порожнисті колти могли вкладати ароматичні речовини. Прототипом цих прикрас були, очевидно, підвіски, котрі виготовляли візантійські майстри для кочівницької еліти раннього середньовіччя. Мотиви зображень на колтах мають відповідності у візантійському та в перському мистецтві. На сьогодні відомо трохи більше ніж сто золотих колтів із перегородчастою емаллю. Майже всі вони походять зі скарбів, що були сховані наприкінці 12 – в першій половині 13 ст. Більшість цих скарбів знайдена на території Києва та Черкаської обл.

Гривна шийна чотиригранна, виконана з прямокутного в перетині, перекрученого навколо горизонтальної осі стрижня, що до кінців потоншений і округлений в перетині. Стрижень зігнутий кільцем із незімкненими кінцями, С-подібний. Кінці круглодротові, зігнуті у вигляді петельок. Належить до характерних кручених гривень, що розглядаються як один із половецьких етнокультурних маркерів і соціальних символів, що означав високий статус. Гривни такого типу зустрічаються в похованнях середньовічних кочовиків, переважно жінок, на території Угорщини, в Пороссі, Подніпровʼї, Подонні, Калмикії, в Криму та на території степового Передкавказзя. Зображення таких нагрудних прикрас присутнє на половецьких кам’яних скульптурах, т. зв. «бабах». Окремі «кручені» гривни були у складі деяких скарбів давньоруського часу.

Гривна шийна чотиригранна, виконана з квадратного в перетині, перекрученого навколо горизонтальної осі стрижня, що до кінців потоншений і округлений. Стрижень зігнутий кільцем із незімкненими кінцями. Кінці круглодротові, зігнуті петельками. Належить до характерних кручених гривень, що розглядаються як один із половецьких етнокультурних маркерів і соціальних символів, що означали високий статус. Гривни такого типу зустрічаються в похованнях середньовічних кочовиків, переважно жінок. Зображення таких нагрудних прикрас присутнє на половецьких кам'яних скульптурах, т. зв. "бабах". Окремі "кручені" гривни були у складі деяких скарбів давньоруського часу.