Феномен Івана Франка годі збагнути, без розуміння впливу на його життя близьких, друзів, однодумців та опонентів, серед яких він жив, творив і розвивався як особистість. Говорячи про сучасників Франка, маємо на увазі коло людей, які були безпосередньо пов’язані з ним і які в той чи той спосіб присутні й в колекції Дому Франка.
Чимало Франкових друзів, які відіграли вагому роль у його біографії, відомі сьогодні як першорядні діячі української культури. Період, коли жив Франко, – це друга половина ХІХ – початок ХХ століття. Час, коли остаточно кристалізувався український національний рух. Ровесники Франка в Галичині та Великій Україні почали ідентифікувати себе як «свідомі українці» на противагу попередньому поколінню «українофілів». Тож Франко став одним із лідерів спільноти людей, які фактично заклали підвалини сучасної української національної ідеї.
Михайло Грушевський, Борис Грінченко, Леся Українка, Володимир Гнатюк, Микола Вороний, Агатангел Кримський, Іван Труш, Соломія Крушельницька, митрополит Андрей Шептицький, Михайло Драгоманов, Ян Каспрович, Бодуен де Куртене… Друзі й калеги, вчителі та послідовники, соратники й однодумці – тут згадано лиш небагатьох із тих, хто жив і творив у часи Франка, разом із ним чи натхнений його працею. Тих, чиї імена закарбовані в каталогах Дому Франка у колекціях світлин, рукописів, документів, книжкових видань і образотворчого мистецтва.
Чимало збережених у фондах музею світлин Франкових сучасників містять їхні автографи, дедикації, а подекуди й віршовані чи прозорі рядки, дотепер ніде не публіковані (як на звороті світлини Лесі Українки 1901 роки).
Усі ці предмети розкривають унікальність середовища, в якому Франко формувався й жив, а водночас поглиблюють і наше розуміння його постаті.
Франкові сучасники
Фото. Володимир Гнатюк, близький приятель Івана Франка, організатор 25-літнього ювілею письменника. Львів, фотограф Едвард Тшемеський. На звороті внизу чорним чорнилом напис "Володимир Гнатюк"
Фото. Поясне, анфас. Ганна Барвінок, українська письменниця. На звороті чорним чорнилом напис: "О. Кулішева". Київ. Фотограф Ніколай Уземський.
Фото. Нижчепоясне, анфас. Бодуен де Куртене (1845 – 1929), великий польський і російський мовознавець, листувався з Іваном Франком. Внизу напис чорним чорнилом латиною: "Prof. J. Bandouin de Courtenay 15/28 IV 1912". Монограма фотографа: Іосифъ Оцупъ Литейный пр. № 41 Телеф. № 91-11. На звороті напис російською мовою
Фото півпрофіль, фон сепії. Овчарський Бронислав, лікар, що лікував Івана Франка. На звороті згори автограф чорним чорнилом: "Др Броніслав Овчарський від нього самого"
Фото поясне, півпрофіль. Гриневичева Катря, західноукраїнська письменниця. З архіву Володимира Гнатюка. Внизу напис: "На добрий спомин п-ні Фуртак-Деркачевій Катря Гриневичева. Львів в д. 2/ІІІ 1927". Фотограф Казімеж Скорський (Kazimierz Skórski). Львів
Фото погрудне, анфас. Ольга Мочульська – приятелька сім’ї Франків. Внизу у правому кутку тиснений штамп: "Atelier Flora. Lwów, Pl. Marjacki. 47". На звороті згори напис олівцем: "1931", під ним факсиміле фотографа: "Flora, Lwow" внизу напис чорним чорнилом: "Ольга Мочульська".
Фото погрудне Василь Загаєвич. На звороті згори напис: "Дорогому Иванови на спомин а достойній подрузі на показ. Львів 16/7 1893. Василь Загаєвич". На звороті емблема та адреса фотоательє. Фотоательє "Maria", Львів, не пізніше 1893 року.
Фото погрудне. Василь Глібовицький – парох Жаб'я-Ільців, зустрічався з Іваном Франком. Внизу праворуч – факсиміле фотографа, ліворуч - назва міста польською мовою. На звороті напис синім чорнилом: "Глібовицький Василь парох Ж[аб'є]-Ільці", під ним – емлема фотоательє. Внизу емблема з написом: "Visávis Hótel Moldavie". Фото Теодозій Багринович. Чернівці.
Фото погрудне. Леся Українка.1901 рік. На звороті напис чорним чорнилом зверху: "Цвіт папороті можна дістати, тілько переживши найстрашнішу ніч". Під ним дизайнерське оформлення, друкований напис, під яким ім'я та прізвище власника фотоательє та адреса фірми. Внизу написи чорним чорнилом: "Комусь від когось на спомин. "Ліза на Буковині" 1901". "Чернівці 30 VII 1901". Чернівці, фотограф Йоган Кжановський (Johann Krzanowski). Чернівці. Зі слів Романа Горака цю світлину принесла до музею жінка, яка працювала служницею в домі Щуратів, де вона і взяла світлину. Спершу жінка мала намір продати світлину Національному музею Андрея Шептицького, але Ігор Кожан скерував її до Музею Франка.
Євген Тимченко, мовознавець, знайомий Івана Франка. 1930 р. Зображений у сидячій позі, у чорному одязі та білій сорочці. Внизу напис невідомою рукою: "27. 9 1930. Є. Тимченко". На звороті напис чорним чорнилом: "Євген Тимченко, дійсний член НТ"
Погрудне. Данило Стахура. Знизу напис чорнилом: "Др Данило Стахура перший посол до Ради ... з заг. з округи Брослав – 07. 14/5 1907". Фотоательє "Maryla" Самбір. 1907
На повний зріст. Марія Заньковецька. Фотограф Влодзімеж Висоцький (Wladimir Wysocki). Київ. На звороті відтиск: "Олександер Барвінський", під ним штамп: "Музей Наукового товариства імені Шевченка", внизу напис олівцем
Василь Стефаник (праворуч) і Северин Данилович (ліворуч). Фотограф Брунон Калішевскі (Brunon kaliszewski). Тернопіль.
До колін. Марія Садовська-Барілотті. Фотограф Гольденберг. Миколаїв, Фотоательє Якова Гольденберга. Третя третина ХІХ століття. В Миколаєві Марія Садовська часто виступала в театрі.
Групова. Перший зліва у першому ряді (за столиком) – Йосиф Мольницький, перший директор нормальної школи в Дрогобичі. Перемишль, червень 1907 рік. На звороті підписи тих, хто зображений на фото.
Погрудне. Фердинанд Жрудловський. фотоательє "Rembrandt", Львів, кінець ХІХ століття.
Погрудне. Гіацинт Лобажевський – сучасник Івана Франка, вчитель історії Дрогобицької гімназії, про якого писав у спогадах Іван Франко. 1870 рік. Фотограф W Mallszewaki i ///kowski На звороті напис чорним чорнилом.
Погрудне. Лаврентій Жмурко (Вавжинець). Третя чверть ХІХ століття. На звороті напис олівцем.
На лицьовому боці чорно-біле фото Миколи Садовського, внизу його факсиміле, а збоку оригінальний підпис.
На повний зріст. Йосип Партицький. Фотограф: Рошкевич і Мазур. Львів, 1887 рік. На звороті напис рожевим чорнилом: "Впов. п. Евг. Козакевичеви на спомин – щирожичливий Йосип Партицький. Львів 13/1 [18]87"
Погрудне. Франтішек Ржегорж. Прага, фотограф Й. Ф. Ланґганс, 1897 рік. На звороті напис чорним чорнилом: "Vjdy Horlivemu příznivci našeho naroda v milou upominku 30/8 897"
Станіслав Виспянський. Фотограф Шимон Баліцер. Краків, кінець ХІХ століття.
Погрудне. Зображений Теофіл Окуневський. Відень, фотосалон Adele. Кінець ХІХ століття
[Last update: ]