Речі які були виявлені шляхом археологічного дослідження багатошарового поселення в ур. Шанків Яр, с. Хрінники Рівненського району. З 1993 Д. Н. Козак досліджував цей різночасовий комплекс, який дав історичній науці багато сенсаційних знахідок, об'єктів, що відтворює повсякденне життя давніх людей.
en
КЗ "Рівненський обласний краєзнавчий музей" РОР
Артефакти з ур. Шанків Яр, с. Хрінники
Артефакти з ур. Шанків Яр, с. Хрінники
Прясло біконічне, використовувалось в прядінні, розколоте, рожевого кольору. Виготовлене з овручського шиферу. Предмет відноситься до ХІ-ХІІІ ст.
Прясло має горбувату загладжену поверхню. Виготовлене вручну з глини. Предмет відноситься до Велбарської культури ІІ-IV ст.
Пряжка ліроподібна, з прямокутною основою і розширеними напівкруглим приймачем без перемички для кріплення дужки. Рамка орнаментована характерними для ліроподібних пряжок рельєфними насічками, в центрі рамки виступ. Виготовлена з бронзи за допомогою лиття. Пряжка була частиною поясу, яких був у використанні давньоруським населенням протягом ХІ-ХІІІ ст.
Кістень, гранений , в перетині округлий, з наскрізним отвором, грані у формі чотирикутника. Типологічно відноситься до типу ІІ ( за класифікацією Кірпічнікова А. ). Був у використанні кінного воїна. Датується ХІ-ХІІІ ст.
Виріб з кістки, шпилька. Шліфована та звужена до низу. Використовувалась для маніпуляцій з волоссям. Знайдена у житлі Велбарської культури. Датується пізньоримським часом ІІ-IV ст.
Тесло вельбарської культури. Має квадратну втулку. Виготовлене з пакетного заліза за допомогою кування. Датується ІІІ-VI ст. Дане тесло є рідкісною і першою знахідною тесла на території Волині серед пам'яток вельбарської культури.
Шпилька ІІІ-V ст. пірамідальною верхньою частиною (основа чотирикутна в перетині, верхня частина округла в перетині), прикрашена по колу поясками, завершується шишечкою із гравійованим орнаментом (сітка). Робочий край має чотири стержні фіксатори, але три з них відламані та втрачені, а четвертий зберігся частково. Взірцем для її форми були кістяні вироби, які виготовлялися римськими майстрами. На відміну від римських кістяних виробів, які мали один кістяний стержень, знахідка із Хрінників має чотири стержні. Виявлена жіноча шпилька свідчить про високий професійний рівень косторіза, його знання косторізної справи, знайомство з римським косторізним ремеслом.
Заколки кістяні для волосся. Виготовлені за допомогою шліфування. Дві заколки витягнутої-циліндричної форми, в кінці звужені, загострені, мають світло-коричневий колір кістки. Одна заколка циліндричної форми зі загостреними кінцями, світло-коричневого кольору. Одна голка маж в перетині ромбоподібну човникову форму, із завуженими загостреними кінцями.
Має овальну форму. В тісті присутні домішки органіки. Могли використовувати як напівфабрикати для глиняних печей, а також в ритуальних цілях. Датується відповідно датування об'єкта -- ІІ-IV ст.
Прясло має форму зрізаного конуса. Тісто світло-сіре, з домішками жорстви.
Стрижень овальний у поперечному перетині, кінці мають потовщенні заокруглення. Датується ІІ-IV cт.
Клиновидна, ретушована, помітні сліди відпрацювання. Виготовлена з сірого Волинського кременю.
Знаряддя на кременевій пластинці. З двох сторін оброблений ретушшю. Форма прямокутна, різко загострена з одного кінця. Виготовлений з волинського сіорого кремен.
Знаряддя на крем'яному відщепі. З двох сторін оброблений ретушшу. Має форму півмісяця, одна сторона зрізана. Виготовлений з сірого волинського кременю.
Має овальну форму в тісті присутні домішки органіки. Основа кругла, пряма. Має темно-сірий колір тіста.
Рамка пряжки прямокутна, округла у перетині, язичок круглий та тонкий у перетині.
Гребінь кістяний, складний. Складається з трьох пластин, що з'єднані трьома штифтами. Більшість зубів втрачені. Артефакт є типовим предметом туалету для всього готського світу пізньоримського часу.
Вудила (гризла), виготовлені з квадратного перетині дроту, з'єднується кільцями. Проміжне місце відсутнє. Всі частини гарно збережені та рухомі.
Скроневе кільце виготовлене з бронзового дроту в 3,5 оберти. Покрита благородною патиною.
Наконечник стріли І тис. до н. е. , трилопастний, вкритий благородною патиною.
Виріб II-IV ст.- стержень округлий з розклепаним кінцем. Кінець листовидний у плані, сегментний у перетині, ймовірно ливарний тигель. Деформований.
[Last update: ]