Дім Франка / Franko House «Украдене щастя»

«Украдене щастя»

Ця найвідоміша п’єса Івана Франка була написана на конкурс оригінальних українських п’єс, оголошений Крайовою управою Галицького сейму 18 березня 1891 року, а її прем’єра відбулась 16 листопада 1893 року на сцені театру товариства «Руська бесіда». Режисер першої постановки – Кость Підвисоцький, що виконав і роль Миколи Задорожного. Анну зіграла Антоніна Осиповичева, а Михайла Гурмана – Степан Янович (батько Леся Курбаса).
Шлях драми на сцену був непростим, її текст зазнав багатьох цензурних правок. Навіть маркованого стосунком до влади персонажа-шандаря (жандарма) замінено на листоношу. Головною ж претензією до «Украденого щастя» з боку журі конкурсу була неморальність п’єси та її головної героїні. А проте історія Анни розкривала одну з актуальних проблем – право жінки на щастя та вільний вибір своєї долі, а сама п’єса органічно вписується в молодий український феміністичний дискурс того часу. Становище жінок, поневолених шлюбом, умовностями, суспільним осудом зацікавило Франка значно раніше: він присвятив йому етнографічну розвідку «Жіноча неволя в руських народних піснях», де, серед іншого, знайомив читача з «Піснею про шандаря». Саме сюжет цієї пісні ліг в основу драми. Франко оприявнив парадоксальну проблему української традиційної культури, де попри пошану до ролі матері становище дівчини й жінки є упослідженим. Обираючи для свого задуму форму традиційної драми, Франко демонструє тонке відчуття модерного дух часу. Його «Украдене щастя» – новаторська психологічна драма, написана в руслі європейської «нової драми» і новоромантизму, де немає ні негативних, ні позитивних героїв, де читач (або глядач) не отримає готових відповідей, а лиш запрошення до роздумів.
Нецензурований варіант вистави вперше показали аж 1913 року, під час урочистого відзначення 50-ліття театру «Руської бесіди». На виставі був присутній і сам Іван Франко, а роль Михайла Гурмана зіграв ще мало відомий тоді Лесь Курбас.
«Украдене щастя» мало величезний успіх уже за життя автора, на другій виставі глядачі влаштували Франкові бурхливу овацію, а молодь піднесла йому на сцені лавровий вінок. Оглядачі «Української газети» зазначали, що поява «Украденого щастя» в Україні – «це політична подія» і що така драма для української сцени є «оригінальним твором, де кожна сцена, кожний вислів дихають правдою… Це вірний вираз оригінальних прикмет українського народу».
Відтоді п’єса вже 130 років живе на сценах не лише українських театрів у традиційних і несподівано новаторських прочитаннях.
У фондах Дому Франка зберігається багата колекція предметів, пов’язаних з «Украденим щастям»: книжкові видання тексту, афіші та програмки вистав, починаючи від постановки трупи Панаса Саксаганського та Миколи Садовського (1904), графічні та скульптурні ілюстрації Івана Крислача, Сергія Якутовича, Івана Кавалерідзе, ескізи костюмів Мирона Кипріяна, а також численні фотографії постановок різних режисерів, зокрема Гната Юри, Бориса Романицького, Сергія Данченка. На цих світлинах зображені славетні актори: Наталя Ужвій, Амвросій Бучма, Богдан Ступка, Федір Стригун, Таїсія Литвиненко, Варвара Любарт та багато інших.

[ 170 Objects ]