Донька Євгена та Марії Чикаленків. Народилася в Перешорах – родинному маєткові Чикаленків в Ананьєвському повіті на Херсонщині. Вікторія Чикаленко навчалася у Франції
та Італії, студіювала археологію та історію скульптурного мистецтва, закінчила Міланську Академію мистецтв. З 1908 р. її також зацікавили переклади. Першою вдалою спробою дівчини стали праці «Земля» та «Зорі» В. Лункевича — російського історика природознавства та популяризатора-біолога, перекладені з російської мови українською. Дівчина перекладала їх за порадою самого автора, з яким зустрічалася за кордоном. Їх видало Благодійне товариство видання загальнокорисних і дешевих книг у Петербурзі. Вікторія спілкувалася зМ. Коцюбинським, П. Стебницьким, С. Єфремовим.
У роки Першої світової війни вона працювала у Гомельській міській лікарні сестрою-жалібницею. У заміжжі була за відомим політичним і державним діячем — О. Скорописом-Йолтуховським. Перші роки подружнього життя припали на нелегкі часи, оскільки чоловіка призначили губерніальним старостою, представником УНР на окупованих землях Холмщини, Підляшшя та Волині і молодята частину 1918 р. прожили у м. Бересті, долаючи численні труднощі. Звідти Вікторія за чоловіком, інтернованим поляками, поїхала до Варшави, а в кінці літа 1919 р. Скорописи вже разом перебралися до Австрії та проживали у Відні.
en
