Гри на скрипці навчався в І. Барановського, вокальну освіту здобув приватно в О. Баронча у Львові (1896). Виступав у Бережанах як співак, скрипаль і диригент.
1895—1900, 1907—1912 — актор театру т-ва «Руська бесіда», 1900—1905 – Львівської опери;
1912—1934 — викладач гри на скрипці у школах в м-ку Красне (нині місто Буського р-ну Львів. обл.) та Львові.
Виступав також на оперних сценах Кракова (1899, 1900, 1905), Заґреба (1901), Белґрада (1903). У складі театру т-ва «Руська бесіда» гастролював майже в усіх великих і малих містах Галичини. У концертах пропагував українську народну пісню та романси М. Лисенка, О. Нижанківського, В. Матюка та ін. Став прототипом образу Степана Гірняка в повісті «Огні горять» М. Яцківа.