Objects

Британію, Наполеон Бонапарт вирішив «задушити» її економічно, закривши для неї європейські ринки. Сприятливим приводом для початку блокади послужив королівський декрет Георга III від 16 травня 1806 року, яким Англія оголошувала про блокаду всім портам Європи, що знаходились на просторі від Ельби до Бреста. Такого королівського указу домігся міністр Фокс. Блокада, однак, була строго встановлена тільки між гирлом Сени (порти Гавр і Онфлер) і портом Остенде. В порти між цими двома пунктами не допускалося жодне нейтральне судно. Посилаючись на те, що Англія порушує загальновизнане усіма цивілізованими народами міжнародне право, Наполеон I видав Берлінський декрет про континентальну блокаду (21 листопада 1806 року). Документ був підписаний в Берліні після розгрому пруссаків армією Наполеона. У Берлінському декреті викладалися основи континентальної системи, а також встановлювався контроль над усією береговою лінією імперією Наполеона I. Декрет забороняв вести торговельні, поштові та інші відносини з Британськими островами; блокада поширювалася на всі підвладні Франції, залежні від неї або союзні їй країни. Будь-який англієць, виявлений на території, підвладній Франції, оголошувався військовополоненим, а товари, що належать британським підданим, конфісковували. Жодне судно, що випливає з Англії або її колоній або заходило в їх порти, не допускалось у французькі порти під загрозою конфіскації. Протягом 1807 року до континентальної блокади, крім Франції, Італії, Нідерландів, Іспанії та Данії, приєдналися згідно Тільзитськими договорами 1807 року Росія і Пруссія, а в 1809 році — Австрія і (формально) Швеція.