Бронзовий водолій (портативний рукомийник, лат. aquaemanalis, aqua – вода, manus – рука) у вигляді порожнистої, реалістично відтвореної фігури лева. Передня частина тулуба звіра прикрашена рельєфними хвилястими стрічками – умовне зображення гриви. Переданий рельєфом хвіст спадає між задніми ногами й розташовується на лівому боці. Закінчення хвоста оформлене як трипелюсткова пальмета. Зіниці намічені круглими заглибленнями – гніздами для інкрустації. У верхній частині голови між вертикально розташованими вухами є прямокутний отвір і дві петлі для шарнірної кришки (кришка втрачена). Предмет знайшли в місті Чернігові наприкінці 19 ст. Походить із зібрання Богдана та Варвари Ханенків. Водолія виготовили у Північній Німеччині або Нідерландах, він датується першою половиною 13 ст. Дослідники вважають, що означений екземпляр належить до північнонімецьких акваманілів 13 ст., тісно пов’язаних із групою водоліїв-левів із майстерні міста Гільдесгайм (Нижня Саксонія). Відомі ще дві схожі посудини: одну знайшли в місті Леуварден (Нідерланди), друга походить із приватного зібрання в місті Бремен. Екземпляр із Леувардена декорований такими ж рельєфними стрічками на грудях. Водолій із Бремена має очі, інкрустовані гірським кришталем, і прикрашену рельєфними квітками шию. В усіх трьох екземплярах ручку утворює проста пласка стрічка.
Потрапляючи на Русь, акваманіли осідали при монастирях і храмах, їх використовували під час проведення обряду Євхаристії. Також акваманілами користувалися представники знаті у світському побуті під час бенкетів для урочистого омовіння рук.
