Олекса Новаківський (1872–1935) – самобутній український художник і педагог. У творчому доробку митця – портрети, пейзажі, жанрові й історичні полотна та твори на сакральну тематику. У своїй малярській ...
праці художник синтезував багаті традиції української формотворчості та модерні здобутки західноєвропейського мистецтва і виробив власний мистецький стиль. Його полотна вражають темпераментністю мазка, експресією барви, сміливістю і масштабністю образних задумів. Композиції О. Новаківського наповнені символами, метафорами, алегоріями й алюзіями. У творчих пошуках митець пройшов складний шлях від імпресіонізму до символічного й експресіоністичного стилю.
О. Новаківський народився 14 березня 1872 року в селі Слободо-Ободівці на Вінниччині. Упродовж 1892–1900 років навчався у Краківській академії образотворчих мистецтв. У 1913 році на запрошення греко-католицького митрополита Андрея Шептицького переїхав до Львова й оселився в колишній віллі польського художника Яна Стики (1858–1925), яку в 1889–1890 роках спорудив відомий український будівничий І. Левинський за проєктом архітектора Ю. Захаревича. У 1907 році цей будинок придбав митрополит Андрей Шептицький і наступного року подарував його Національному музеєві (тоді – Єпархіальний церковний музей).
З ініціативи та за фінансової підтримки митрополита Андрея в 1923–1935 роках тут діяла Мистецька школа Олекси Новаківського, в якій здобуло художню освіту понад 90 учнів. Як перша у Східній Галичині українська школа мистецького спрямування вона була унікальним явищем шкільництва і, завдяки творчій харизмі та непохитному авторитету О. Новаківського, залишила помітний слід в історії культури Галичини ХХ ст.
У березні 1972 року з нагоди урочисто відзначеного ЮНЕСКО 100-річчя від дня народження О. Новаківського у приміщенні його майстерні відкрито Художньо-меморіальний музей (відділ Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького).
