Піонерський табір (рос. Пионерский лагерь) — виховно-оздоровча установа в СРСР, призначена для піонерів Всесоюзної піонерської організації імені В. І. Леніна і школярів (від 7 до 15 років) і організовуване ...
[Читати далі]
на час шкільних канікул профспілковими, комсомольськими, господарськими організаціями, колгоспами, радгоспами, органами народної освіти, закладами охорони здоров´я, комітетами з фізичної культури і спорту тощо. У піонерських таборах діти організовувалися в тимчасові піонерські дружини і загони, працювали різні дитячі самодіяльні колективи за інтересами, проводилася військово-спортивна гра «Зірниця» (рос. Зарница). Деякі піонерські табори приймали дітей цілий рік. Ватажковий (рос. вожатый) склад таборів формувався з членів комсомолу (ВЛКСМ).