Знак 1-ї стрілецько-козацької (Сірожупанної) дивізії

Знак має форму геральдичного щита, фігура Архангела Михаїла зі щитом накладна.
На лицьовій стороні, в центрі знаку, на тлі червоної емалі, накладено фігуру Архангела Михаїла із мечем у правій руці, піднятим додолу. В лівій руці Архангел тримає геральдичний 5-кутний щит із прямим верхом, на якому, на тлі синьої емалі, зображено Галицького лева жовтого кольору з короною на голові, що крокує вліво. Від зображення Архангела Михаїла розходяться промені. Вгорі, над головою Архангела Михаїла, розміщено тризуб жовтого кольору. По краях знаку обрамлення жовтого металу.
Поверхня зворотного боку знаку гладка, без зображень та написів. Накладка (фігура Архангела Михаїла) закріплена на одному штифті. Кріплення у вигляді шпильки вістрям вниз.
У 1918 році після заключення Брестського миру австрійська влада вирішила сформувати із військово полонених українців окрему дивізію у підтримку Центральної Ради. Вона отримала офіційну назву 1-а Козацько-Стрілецька, а відповідно до сірої уніформи - неофіційну назву "Сірожупанники". Влітку 1918 року повністю сформована дивізія перейшла під керівництво гетьмана П. Скоропадського і відправлена на Чернігівщину для охорону українсько-радянського кордону. У листопаді 1918 року дивізія перейшла у склад Діючої армії УНР і приймала участь у бойових діях на Чернігівщині, Поліссі та Волині.