museum-digital
CTRL + Y
uk
Національний музей історії України Скарбниця НМІУ Пам’ятки ювелірного мистецтва доби бронзи та раннього заліза [АЗС-2926]
Пластина зі стилізованим зображенням сцени полювання (Національний музей історії України CC BY-NC-SA)
Походження/Права: Національний музей історії України (CC BY-NC-SA)
1 / 1 Попередні<- Далі->

Пластина зі стилізованим зображенням сцени полювання

Написати нам Цитувати цю сторінку Докладніше про це зібрання (документ) (PDF) Канонічна версія (запис) Розрахувати відстань до вашого поточного місцезнаходження Додати до порівняння Графічний вигляд

Опис

Ажурна пластина сегментоподібної форми, на якій зображено стилізовану сцену полювання героя на оленя. В центрі композиції — «дерево життя», крона якого нагадує пальмети, а гілки — роги оленя. Праворуч від дерева бачимо вершника в мить стріляння з лука: в одній руці він тримає лук, а другою тягнеться до сагайдака, що висить на поясі. Одна з випущених ним стріл стримить у лопатці тварини. Вся сцена облямована рамкою зі стилізованим рослинним орнаментом.
Пластину знайшли у похованні шляхетного скіфського воїна, якого супроводжували у потойбічний світ конюх і двоє коней. Голову одного з коней увінчував шкіряний налобник, прикрашений золотою ажурною пластиною (шкіряна основа не зберіглася).
Сюжет пластини інтерпретують по-різному. Перша версія пов'язана з легендою про героя Сослана з осетинського епосу «Нарти». Сослан уполював чарівних оленя та сарну, які виявилися прекрасними доньками бога Сонця. З однією з них герой одружився — вона принесла йому любов, а друга, від шлюбу з якою він відмовився, — покарання. За іншою версією, на пластині у вигляді вершника — скіфський бог Гойтосир, тобто Аполлон. Імовірно, скіфи на основі своїх традицій переробили грецький міф про полювання бога Аполлона.
Сюжет, представлений на пластині, в мистецтві скіфів Північного Причорномор'я унікальний. Але у східніших регіонах – Кавказі, Ірані, де колись жили скіфи, він відомий.

Матеріал/Техніка

Золото / Штампування, вирізування

Розміри

Довжина: 300 mm, Висота: 205 mm

Подяки

Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de
Funded by the Stabilisation Fund for Culture and Education of the German Federal Foreign Office and the Goethe-Institut. goethe.de

Література

  • Бабенко Л.І. (2002): Жіночий головний убір IV століття до н.е. з кургану 8 біля с. Пісочин Харківської обл. Археологія. № 4
  • Бессонова С.С. (1983): Религиозные представления скифов. Киев: Наукова думка
  • Болтрик Ю.В., Отрощенко В.В., Савовский И.П. (1977): Исследование Рогачикского курганного поля. Археологические открытия 1976 года. Москва: Наука
  • Група авторів. (1999): Scythian gold. Treasures from ancient Ukraine. New York
  • Отрощенко В.В. (1977): Охота скифской Артемиды. Курьер ЮНЕСКО. Скифы. - Париж
  • Фиалко Е.Е. (2004): Скифская Аргимпаса: (к интетерпретации изображения на ажурной пластине из Гюновки). Боспорские исследования. Симферополь–Керчь. Вып. 7.
  • Черненко Е.В. (1981): Скифские лучники. Киев: Наукова думка
  • Яценко С.А. (1993): Скифский мужской костюм на предметах греко-скифской торевтики IV в. до н.е. (к вопросу об этнографизме изображений). Вестник Шёлкового пути. Археологические источники. Москва. Вып. 1.
Карта
Створено Створено
-350
Знайдено Знайдено
1976
село Гюнівка
-351 1978
Національний музей історії України

Об'єкти з: Національний музей історії України

Національний музей історії України (МІСТ) ілюструє історію України від найдавніших часів до сьогодення. Це один із провідних музеїв України. У його...

Зв'язатися з інституцією

[Стан інформації: ]

Примітки щодо використання та цитування

Наведена тут текстова інформація може використовуватися безкоштовно з некомерційною метою за умови вказівки джерела. (Creative Commons Lizenz 3.0, by-nc-sa) Будь ласка, вказуйте як джерело не тільки інтернет-представництво, а й назву музею. Права на зображення вказані під великими зображеннями (які доступні під час натискання на маленькі зображення). Якщо не вказано нічого іншого, діють ті самі правила, як і до текстової інформації. Будь-яке комерційне використання тексту чи зображення потребує узгодження з музеєм.