Намисто – один з найдавніших та найпоширеніших типів прикрас, самі ранні зразки яких використовувалися нашими пращурами ще 100 000 років тому. Їх носили або нашивали на одяг приділяючи особливу увагу лініям шиї та грудей, тобто найбільш вразливим місцям, бо будь-яке намисто виконували не лише естетичну, а й магічну, захисну функцію. Намистини могли бути різних кольорів, форм, оздоблені різним декором, але саме орнамент у вигляді оченят був найпопулярнішим на території Північного Причорномор'я за часів античності. Його виникнення багато дослідників пов'язують із особливим ставленням людей до зорових контактів. Згідно з цими уявленнями деякі істоти, у тому числі люди, мають прокляте, «погане» око, яке може спричинити різні лиха: невдачі у справах, хвороби і навіть смерть.
Але в той же час у багатьох народів світу око стало символом магічних здібностей, сили, захисту та можливості божества чи героя бачити недоступне погляду простої людини. Відповідно, зображення ока чи очей різних форм, кольорів вважали дуже сильним захисним оберегом – він відштовхував подібне до себе, тобто погляд, що міг завдати шкоди. Так, намистини з оченятами стали „очами, які можуть бачити у всіх напрямках“ і вважалися захисними амулетами проти пристріту і злого ока.
hu
