«Дари в Чигрині 1649 р.", з добірки літографій “Малюнки Тараса Шевченка”

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація малюнка Тараса Григоровича Шевченка «Дари в Чигрині 1649 р.». На малюнку зображені палати Богдана Хмельницького. На передньому плані - стіл з щедрими дарами турецького султана, серед яких виділяється порфіра з хутром горностая, булава та шабля, а також жупан, накинутий на плечі посла Царьграда, що стоїть біля столу праворуч. Ліворуч столу, найближче до внутрішніх покоїв гетьмана, весь освітлений сонцем з другої кімнати, сидить у високому кріслі сивий боярин - посол Московії, а праворуч попід стіною - посол Польщі. Розкішність дарів контрастує з обстановкою кімнат гетьмана. На передній стіні палат картина "Казак Мамай", а на правій - зображення Миколи Чудотворця, підлога вкрита орнаментованими килимами.
Постаті послів доволі красномовні. Так, турецький посол виглядає похмуро, що свідчить про те, що сподівань на успіх він не має. Фігура польського посла на дві третини затемнена постаттю турка; після воєнних подій 1648-1649 рр. він не розраховує на владний результат своєї місії. Посол Московського царства спокійний і впевнений. Ймовірно, він переконаний у своєму успіху, якщо навіть не зараз, то пізніше. Ліворуч на малюнку - вхід до другої, яскраво освітленої сонцем кімнати, біля якого стоять на сторожі два озброєні козаки, а в самій кімнаті зібралися члени Ради, чекаючи виходу Богдана Хмельницького. Вся атмосфера малюнка проникнута відчуттям очікування і певного смутку.

У правому нижньому куті порядковий номер літографії у добірці: римська цифра “XllІ”.

Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.