Видання, надруковані з середини XV ст., від початку запровадження друкарства в Європі, до 1830р. включно (міжнарод. термін Hand Press Book – книги періоду ручного друку), до запровадження машин у друкарській справі, на ручних верстатах, на ганчір’яному папері.
Серед стародруків виділяють: за хронологічною ознакою – інкунабули (видання XV ст.), палеотипи (першої пол. XVІ ст.); за шрифтовою ознакою – латинським, кириличним, гражданським, єврейським, арабським шрифтом; за видавничою ознакою – друки найвидатніших західноєвропейських друкарів: альдини (венеціанського видавничого дому Альдів кінця XV–XVІ ст.), етьєни (французької родини Етьєнів XVІ–XVІІ ст.), плантени (голландського й французького друкаря Х. Плантена XVІ ст.), ельзевіри (голландської родини Ельзевірів кінця XVІ – поч. XVІІІ ст.) та ін. Виділяють також категорію першодруків – видань, що вийшли першими в певній країні, у певних народів, в певному місті чи в друкарні. Усі С. за хронологічною ознакою вважаються книжковими пам’ятками і мають бути зафіксовані в єдиному Державному реєстрі національного культурного надбання.
Українськими вважаються стародруки, випущені на етнічних українських землях, незалежно від мови чи шрифту, переважно кириличним і латинським шрифтами. Є певні відомості про існування друкарства в українських землях вже в ХV ст. Найдавнішими з існуючих укр. С. є випущені в 1574 р. у Львові Іваном Федоровичем (Федоровим) Апостол та Буквар, надруковані кириличним шрифтом церковнослов’янською мовою. Репертуар укр. С. укладено Я. Запаском та Я. Ісаєвичем.
У музеї міститься близько 120 стародруків.
Стародруки
Октоїх (Восьмигласник) — книга церковних пісень (тропарів, кондаків, канонів) для восьми голосів у православному богослужінні на вісім тижнів. 2°. 335, [1] арк. Рядків - 39, 29, 53. Друк у дві фарби. Шрифти: 10 рядків — 59, 84, 43 мм. Восьмигласник надруковано на якісному папері, який має такі ж філіграні, що й острозькі видання, зокрема Острозька Біблія. Тут видно зображення хреста і півмісяця або ж двох хрестів і півмісяця. З такими водяними знаками виготовляла папір Бузька паперова майстерня. Окремі аркуші у виданні є із філігранями двох хрестів, що накладаються один на другий. Такий папір вироблявся в Острозькій папірні, що почала працювати 1595 року.
2°. [8], 276, 180, 30, 56, 78 арк. Рядків — 50. Складання у дві колонки. Друк у дві фарби. Шрифти: 10 рядків — 51, 40 мм (кириличний, грецький), 85, 135 мм (кириличний). Гравюри: заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Використано шість видів шрифтів, основний з яких стилізований під канцелярське письмо 16 ст. Книга починається з аркушу змісту. Має вкладні записи на аркушах: 1, 7-11; 12-18 зв.; 29; 31; 34-35; 39 Сторінка зі змістом вклеєна після першої сторінки Книги буття. На звороті змісту - печатка круглої форми чорного кольору. На ній напис "Музей Львовского Ставропигийнаго" та зображений восьмиконечний хрест. На папері водяні знаки з філігранями. Палітурка реставрована - червоного кольору з дермантину.
«ЛЕІТОYРГІKON си ест Служебник, съдержащ в себе по чину с[вя]тыя восточныя ц[е]ркви литургии, иже в с[вя]тых от[е]ц наших Иоанна Златоустаго, Василиа Великаго и Григориа Двоеслова папы римскаго, с всеми службами недел[ь]ными и праздничными. В Вилни первое типом издадеся, в обители с[вя]тыя живоначал[ь]ныя Тро[и]ци, чину с[вя]того Василиа Великаго, в лето от рожд[е]ства Х[ристо]ва 1692». 2°. 329 арк. Рядків - 31. Друк у дві фарби. Шрифти: 10 рядків — 81 мм. Видання оздоблено гравюрами видатного українського гравера Леонтія Тарасевича. На другому листі – портрет князя Кароля Станіслава Радзивіла, канцлера Великого князівства Литовського. На гравюрах підпис "Leo Tarasewicz sculp." Палітурка книги складається з дерев'яної основи, яка обтягнута шкірою темно-коричневого кольору. Містяться залишки металевих прикрас та застібок. У книзі є записи про померлих у м. Погост.
На титульному аркуші книги розміщено розлогий заголовок: «ЛЕІТОYРГІKON си ест Служебник, съдержащ в себе по чину с[вя]тыя восточныя ц[е]ркви литургии, иже в с[вя]тых от[е]ц наших Иоанна Златоустаго, Василиа Великаго и Григориа Двоеслова папы римскаго, с всеми службами недел[ь]ными и праздничными. Типо[м] и[з]даде[с]я: в обители Успения Прс[вя]тыя Бци Почаєвской Лета, в лето от рожд[е]ства Х[ристо]ва 1734». 2°. [10], 190, 92, [5] с. Рядків — 29, 48. Складання у дві колонки. Сторінки у лінійних рамках. Шрифти: 10 рядків — 81, 62, 51 мм. Гравюри: перша форта (мідерит, з датою 1735 р.), герб Рудницьких (зв. титулу, з латинським підписом), друга форта (з датою 1734), чудотворна ікона Почаївської богоматері (зв. другого титулу, дата 1733), 9 ілюстрацій в тексті з 9 дощок, заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси: оздоблення колонтитулів. Гравери: Іосиф (І, ІОС, ІОСИ, ЇОСИФ), А. Н. Scul. [Андрій Голота]. Палітурка дерев'яна, обтягнута шкірою, на якій проглядається тиснення.
2°, [8], 268, [1], 44 арк. Рядків — 21, 22, 37. Сторінки в подвійних лінійних рамках. Друк двома фарбами. Шрифти: 10 рядків — 126, 75 мм. Гравюри: форта, 12 ілюстрацій в тексті (4 з них — сторінкові), заставки (деякі з сюжетними зображеннями), кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Гравюри: форта, 12 ілюстрацій в тексті (4 з них — сторінкові зображення євангелістів), заставки (деякі з сюжетними зображеннями), кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Гравери: І. G. [Йосиф Гочемський], І. М. Книга в металевому окладі. По кутах 4 наріжники із зображенням чотирьох Євангелістів з атрибутами. У фігурному середнику сцена Розп'яття Христа та фігури Марії та Іоана Богослова, які стоять обабіч. Зверху біля середника - сонце і місяць.
2°. [12], 412, [3] арк. Рядків - 16, 24. Друк у дві фарби. Шрифти: 10 рядків — 125, 83 мм. Гравюри: форта, вседержитель (зв. титулу), 60 ілюстрацій у тексті з 53 дощок, заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Друкар: Михайло Сльозка (на замовлення братства). Гравери: Георгій ієродиякон, EZ. Це перше "Євангеліє" надруковане на теренах сучасної України. Орнаментальне плетиво виноградної лози серед якої, вгорі арки, вміщено в круглих медальйонах зображення апостолів, пророків та "Моління", а в основі - "Успіння". Автор рамки титула - львівський гравер Георгій. Чотири мініатюри Євангелістів відтиснуті з дощок, виготовлених ще у 1616 р. Всього у книзі 60 ілюстрацій з 53 дощок, заставки, кінцівки, ініціали. Передмова Феофілакта Болгарського (арк. 11—12 нн.). Обкладинка книги обтягнута тканиною. По кутах 4 наріжники із зображенням чотирьох Євангелістів з атрибутами. У центрі Розп'яття Христа та чотири зірки. У книзі є вкладні записи: "Євангеліє это принадлежит Понебельской Пятницкой церкви"
Анфологіон. Львів, друкарня братства, 26.Х 1638. 2°. [8], 637 арк. Рядків - 41,29. Складання в дві колонки. Друк у дві фарби. Шрифти: 10 рядків — 60, 83 мм. Гравюра: форта, успіння і герб Львівського братства (зв. титулу), велика друкарська марка братства (арк. 637 зв.), 41 ілюстрація з 41 дошки, заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Друкар: Іван Кунотович. Гравери: Ілія, И, ИА, АИ, WS, ИЛ, Илія АН.
Тріодь цвітна. Київ, друкарня лаври, 1.VI 1631. 2°. [22], 828 с. Рядків - 38, 28, 19. Друк у дві фарби. Шрифти: 10 рядків — 64, 84, 124 мм. Гравюри: форта, герб Томаша Замойського (в окремих примірниках герб Петра і Мойсея Могилів, зв. титулу), 45 ілюстрацій у тексті з 40 дощок, заставки, ініціали, кінцівки. Виливні прикраси. Гравери: В, BP, KP, К, ТП, ЛТ, ЛМ. У нашому примірнику відсутній титульний аркуш. Вміщено лист-присвяту П. Могили його братові, господарю Молдавії Мойсею Могилі Видання готувалося в складних умовах, коли в Києві лютувала моровиця 1630- 1631 рр., згадана редактором у тій самій передмові і надає цій книзі додаткову цінність. Про це розказує редактор Тарас Земка: «Мы многим трудом, болілим же иждивенієм сію («Тріодь») єдва свршихом». Має вкладний запис "Сія книга Тріодь надана(?) до церкви Божей Серницкой Святого Дмитрия во славу почтение през мене многогрешнаго Павла Трушевича Серницкого в храм сей, а хто би мав од той церкви... такового на Страшний суд позивати буду пред Господа Бога Исуса нашего вовеки. Аминь"
Євангеліє. Почаїв, 1780. 2°. [Великого розміру: 27x46 см]. [7], 257, 40 арк. Рядків – 23, 34. Друк двома фарбами. Сторінки у подвійних складаних рамках. Шрифти: 10 рядків – 126, 80, близько 62 мм. Гравюри: віньєтка на титулі (мідерит), чотири сторінкових зображення євангелістів (мідерити), 8 ілюстрацій в тексті (дереворити), заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Гравери: Іосиф, Адам Гочемський. Відсутня гравюра Євангеліста Іоанна.
[Last update: ]